цибулина — и, ж. 1) Потовщена, перев. куляста частина стебла деяких рослин, яка складається зі щільно розташованих м ясистих листків і звичайно міститься в землі. 2) Головка цибулі (у 1, 2 знач.). 3) розм. Старовинний кишеньковий годинник з опуклим товстим… … Український тлумачний словник
цибулина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
цибуля — і, ж. 1) Овочева городня рослина з їстівною цибулиною та їстівним трубчастим листям. || рідко. Головка цієї рослини; цибулина. Ріпчаста цибуля. 2) Входить у складені назви багаторічних трав янистих цибулинних рослин родини лілійних. 3) розм. Те… … Український тлумачний словник
бульва — и, ж., зах. Цибулина … Український тлумачний словник
цибулин — а, е, зах. Прикм. до цибуля. Цибулина гичка … Український тлумачний словник
цибулинка — и, ж. Зменш. до цибулина … Український тлумачний словник
цибулинний — а, е. Прикм. до цибулина … Український тлумачний словник
цибулька — и, ж. 1) Зменш. пестл. до цибулина 1), 2). 2) Зменш. пестл. до цибуля 1) … Український тлумачний словник